Галлюциногенные грибы Cubensis Агидель

Але, народ! Що там у вас по партіях та закладках? Збираюсь я рубати такий екстра наркотик, що аж слина піде. Не хочу просо себе прокачувати, чуйте сподіваюсь?

Отак, одного прекрасного дня я вирішила, що пора вийти зі звичних рамок та випробувати щось новеньке. Зокрема, псилоцибинові гриби – це моя нова вже закладка в житті. Я говорю, це вам не пудра або там щось інше примітивне. Але про все по порядку, давайте я вам розкажу, як саме це все сталося.

Закинувши свої початкові пошуки в інтернеті, я не очікувала такої кількості пропозицій. От це вам не будь-який звичайний хімік, ви знаєте. Ось так, роздивляючись серед зелених об'яв, я вибрала найбільш вигідну пропозицію – "Псилоцибінові гриби, перша якість. Краща ціна в місті!". Він мені до дому доставив, так що я навіть не замовляла.

Коли він до мене по прізвищу попер, видно було, що це не зовсім новак. Він мав такого чалого вигляду, наче вже накурився чимось інтересненьким. Після здачі грошей, я швидко повернулася до свого вай-фаю та розпакувала цей мій "сюрприз".

Ох, хлопці! Я замислилася, як все ж підкумарила. Якби ви бачили моє обличчя, коли я вийняла гриби з пакетика. Була там така краса, такий колір, як колорадський жук!

Щоб не загубити всю есенцію, я вирішила приготувати мушлі з цими щедрими грибами. Ну як, главний кухар у своєму пікантному надриві. Додала трішечки цибулі, часнику – вже слина пішла. А ще туди попала трошки масла, щоб це все гарно зігрілось. Та пропізнала їх таки, оті гриби – такі ріденькі, вчиняли вони хіба що втертий ефект на моє тіло та розум.

Тим часом, я облаяла свою ванну з повним розмахом. Вирішила, що досить мені бути звичайною, як всі інші. Хотілось чогось крутого, як в відео у блогерів. Та й фіг з ними, з тими блогерами – я сама можу зробити класні спа-процедури.

Діти, знаєте, моя ванна виявилась найкращим місцем для пісочниці. Там я слухала свою улюблену музику, плювала на всіх і все, і просто відчувала себе богом світу.

Наче я відкрила для себе нову сторінку в моєму житті. Кожен раз, коли я поправлялася, мені здавалося, що я здатна на все. Дивилася на своє відображення у дзеркалі та не могла повірити своїм очам – це ж істина, це царство, це абсолют.

Напевно, хтось може подумати, що я необдумана та безглузда. Але я не згодна. Я не химік, та але мої експерименти цілком вправляють моє чуття.

Тоді я згадала, що ще не випробувала кисеньну маску. Вирішила взяти свої спа процедури на новий рівень. Заскочила в аптеку, купила маску, ну і почала своє творіння.

Один з моїх друзів, також ветеран наркотичних розваг, сказав мені, що якщо хочу вижити, то маю порахувати час, скільки я збираюсь знаходитися у наркотичному оп'янінні. І ось я лежу на своєму новому шикарному дивані, підкумарена та готова відзначити найкращі миті свого життя.

Час летить, я проваляюсь в своєму світі, де немає ніяких проблем, страхів, лиш солодкий забуття. Невдовзі я починаю відчувати, що мій розум занурюється на глибину темряви, а думки стають вдвічі глибшими.

Здається, мені навряд чи вдасться убитися на наркотиці так сильно, як я хотіла. Це якщо говорити про фізичну смерть, звісно. Але відчути себе одним з тих світлих духів, які знаходяться між різними світами – ось це мені під силу.

Все вже позаду, я знаходжуся в тому стані, коли все просто хороше. Моя душа літає уночі, наче комаха навколо світла. А я знаю, що завтра все буде так само класно, бо я так само зачарована своїми закладками.

Друзі, навіть не знаю, як вас вітаю. Мабуть, найкращий спосіб – це запропонувати вам зі мною покататися на хвилі наркотичного екстазу. Але згадайте, що тут є свої правила та ризики. Дякую за увагу та пам'ятайте, що це все-таки молодіжний сленг.

Блин, нарики, тут крутая история у меня произошла недавно! Ну вы знаете, я всегда тащусь от закладок, особенно если там есть что-то интересное и экзотическое. И на этот раз я наткнулся на псилоцибиновые грибы, такие грибочки, которые дают прикольные галлюцинации и трипы. Ну, я решил, что это must-have для меня и заказал себе через интернет. Ну а как еще достать такие штуки, если не в интернете, где все такое можно найти?

Так вот, когда я наконец-то получил свою посылочку, я решил пойти к другу, который согласился присоединиться ко мне в этот великий психоделический мир. Ну, и вот мы с ним сидим, куртим грибы, нюхаем порох, чувствуем себя на вершине мяса. А я вдруг вспоминаю, как мне казалось в детстве, что я - второй Майк Тайсон.

Интересно, почему я так решил? Ну, может потому что я раньше прыгал на батуте и боксировал с подушками? Кто его знает. В общем, решил я показать своему другу, насколько я брутальный боец. Интуиция подсказывала мне, что это будет демонстрация дружеской силы и отличный способ развлечься.

И тут началась катастрофа. Я начал гоняться за другом по комнате, загонял его в угол, делал вид, что бью его с удара сверху. Ну а он, наверное, решил, что я на грибах совсем охренел и решил уйти от меня.

А тут я вдруг откусываю ему ухо.

Блин, я не знаю, что со мной произошло. Я просто притворялся, что я Тайсон, и внезапно наклонился к его уху, откусил кусочек и исчез. Я даже не понял, что это было ухо, пока друг не начал орать от боли.

Сейчас, когда я вспоминаю об этом, мне прямо не по себе. Я был в шоке, друг был в шоке, все вокруг были в шоке. И только потом до меня дошло, что я сделал.

Но что самое ужасное - я потерял друга. Мы больше не общаемся, он меня ненавидит. И я понимаю его, ведь мне самому страшно за то, что я сделал. Псилоцибиновые грибы превратили меня в монстра, который намеренно нанес вред своему другу. Мои действия испортили все.

Блин, нарики, нет слов, чтобы описать, насколько я раскаиваюсь в своих поступках.

Так что если вы подумываете о том, чтобы попробовать что-то подобное, задумайтесь, глядя на себя в зеркало. Лучше мясо держать в поле зрения и оставаться в своем теле, чем стать безумцем, гнаться за воображаемыми приключениями и потерять самое дорогое - настоящих друзей.